Бережанська Районна Рада

e-mail: office@berezhany-rrada.gov.ua



Друк

Географічні дані. Потенціал та можливості інвестицій.

 

Бережанський район розташований у північно-західній частині Тернопільської області, в межах Подільського плато межує з Підгаєцьким, Козівським та Зборівським районами Тернопільської області, Галицьким і Рогатинським районами Івано-Франківської області та Перемишлянським районом Львівської області.

Адміністративний центр – м. Бережани. Відстань до обласного центру – 52 км. Перша письмова згадка про місто датується 1375 роком. У 1530 році місту надано Магдебурзьке право. У місті працює державний історико-архітектурний заповідник.

Загальна площа земель району – 66,1 тис. га, з них сільськогосподарського призначення – 37,9 тис. га, в тому числі ріллі – 21,6 тис. га, сінокосів і пасовищ – 10,9 тис. га.

У структурі промислового виробництва домінують виготовлення неметалевих мінеральних виробів, будівельна та деревообробна галузь. Найбільшими товаровиробниками є ВАТ “Бережанський склозавод”, ВАТ “Керамік”, ВАТ “Підвисоцький завод будматеріалів”, Рогачинський завод скловиробів, ТОВ “Агрофуд”, ВКФ “Джерела”, ТОВ “Дукат-Євро”, СП ТОВ “Санза ТОП”, ВАТ Потуторський деревообробний завод”, ВАТ “Хлібозавод”, ТОВ “Христина” та ін.

Серед мінеральних ресурсів домінують родовища вапняку, глини, кварцового піску та будівельного каменю. Загалом, розвідано і обстежено 48 родовищ корисних копалин. Сировинна база є основою для виробництва у районі скла, вапна, цегли, кахелю, облицьовальних матеріалів.

Ліси (переважно твердолистяні) займають 33,7 % території. Їх площа сягає 16,5 тис. га. Промислові запаси деревини - 32,7 тис. м3.

На території Бережанського району на початок 2007 року діяло 546 субєктів малого підприємництва (юридичних осіб) та 1353 фізичних осіб – підприємців. Питома вага малого бізнесу у загальних обсягах виробництва товарів, робіт, послуг становить близько 30 %.

Домінуючими видами підприємницької діяльності є торгівля, громадське харчування та надання різноманітних послуг.

Природно-ресурсний потенціал забезпечує привабливі інвестиційні можливості. Це стосується, зокрема, експлуатації надр та відновлення сільськогосподарського виробництва – передусім тваринницької галузі.

У районі є унікальні можливості для розвитку туристичної і рекреаційної інфраструктури, що повязано з наявністю багатьох памяток природи, культури, історії та архітектури, особливим мікрокліматом лісових масивів та унікальних ландшафтів. Загалом, на території району розташовані 45 заповідних зон державного і місцевого значення. Гордістю Бережанщини є Голицький ботаніко-ентомологічний заказник загальнодержавного значення площею 60 га, де ростуть рідкісні, ендемічні та реліктові види рослин; Раївський парк-памятка садово-паркового мистецтва площею 20 га, закладений 1750 році, з палацом у стилі класицизму, двома ставками, водоспадом. В районі нараховується 64 памятки архітектури, із яких 13 – державного значення. Серед найвідоміших памяток – комплекс споруд Бережанського замку, міська ратуша, магістрат, будинок “Рідної школи”, Вірменська церква, церква Святої Трійці (1626 р.) та Святого Миколая (ХХVІІ ст.). У Бережанах діють краєзнавчий музей з картинною галереєю, музей книги, музей Богдана Лепкого, музей Переслідуваної церкви.

Завдяки прекрасним краєвидам та природним умовам район має унікальні можливості стати центром рекреаційного туризму, приватний сектор готовий розвивати сільський екотуризм.


 
Друк

ОПІЛЬСЬКА ШВЕЙЦАРІЯ НА БЕРЕГАХ ЗОЛОТОЇ ЛИПИ

 

Презентація Бережанського району


За якихось півсотні кілометрів на захід від обласного центру, на межі трьох областей – Тернопільської, Львівської та Івано-Франківської, – майже у серці Опілля облюбувала територію Бережанська земля – один з найбільш мальовничих куточків Тернопілля. Унікальна ландшафтна панорама постає перед очима мандрівників, з якого боку не в’їжджав би сюди – чи з Козови, або Зборова, чи з Перемишля, Рогатина або Підгаєць. Недаремно Бережанщину називають “Опільської Швейцарією” на берегах Золотої Липи.

Тут кожен клаптик землі дихає історією, що своєю часовою протяжністю сягає аж до славного Галицько-Волинського князівства: на самій окраїні урочище Батовиця безмовно розповідає про бої короля Данила Галицького з ордами хана Батия. Понад двісті років славними справами своїх випускників гордиться найстаріша на Тернопіллі Бережанська гімназія – один з генераторів національно-визвольних ідей на теренах Галичини.

З плином століть не припали пилюкою сліди будителя національного духу галичан Маркіяна Шашкевича. Хтозна, може, саме тут – у тихому закутку на схилах Золотої Липи – юний бережанський гімназист вимріював незабутню “Русалку Дністрову”. Бережанські вулиці й досі пам’ятають письменників Андрія Чайковського та Богдана Лепкого, тут не раз гостював Великий Каменяр – Іван Франко...

Бережанщина освячена славою козацьких походів військ Богдана Хмельницького, стрілецькою звитягою Лисоні. Усьому світу відомі імена героїв національно-визвольних змагань часів Другої світової: Дмитра Мирона-Орлика, Миколи Арсенича (він героїчно загинув поблизу Жукова) та багатьох інших. В епоху відродження української незалежності, бережанські патріоти одними з перших в області підняли національний синьо-жовтий стяг на горі Лисоні.

Нині, попри усі труднощі періоду розбудови демократичної держави, Бережанський район перебуває на шляху цілеспрямованого поступу. Органи державної влади та місцевого самоврядування спільно з політичними партіями та громадськими організаціями постійно вишукують можливості підвищення ефективності роботи, пошуку інноваційних технологій, залучення інвестицій тощо. Отож, сьогодні на сторінках журналу “Рада” – презентація Бережанського району.