Бережанська Районна Рада

Офіційний Веб-сайт

Опільська Швейцарія
Друк

ОПІЛЬСЬКА ШВЕЙЦАРІЯ НА БЕРЕГАХ ЗОЛОТОЇ ЛИПИ

 

Презентація Бережанського району


За якихось півсотні кілометрів на захід від обласного центру, на межі трьох областей – Тернопільської, Львівської та Івано-Франківської, – майже у серці Опілля облюбувала територію Бережанська земля – один з найбільш мальовничих куточків Тернопілля. Унікальна ландшафтна панорама постає перед очима мандрівників, з якого боку не в’їжджав би сюди – чи з Козови, або Зборова, чи з Перемишля, Рогатина або Підгаєць. Недаремно Бережанщину називають “Опільської Швейцарією” на берегах Золотої Липи.

Тут кожен клаптик землі дихає історією, що своєю часовою протяжністю сягає аж до славного Галицько-Волинського князівства: на самій окраїні урочище Батовиця безмовно розповідає про бої короля Данила Галицького з ордами хана Батия. Понад двісті років славними справами своїх випускників гордиться найстаріша на Тернопіллі Бережанська гімназія – один з генераторів національно-визвольних ідей на теренах Галичини.

З плином століть не припали пилюкою сліди будителя національного духу галичан Маркіяна Шашкевича. Хтозна, може, саме тут – у тихому закутку на схилах Золотої Липи – юний бережанський гімназист вимріював незабутню “Русалку Дністрову”. Бережанські вулиці й досі пам’ятають письменників Андрія Чайковського та Богдана Лепкого, тут не раз гостював Великий Каменяр – Іван Франко...

Бережанщина освячена славою козацьких походів військ Богдана Хмельницького, стрілецькою звитягою Лисоні. Усьому світу відомі імена героїв національно-визвольних змагань часів Другої світової: Дмитра Мирона-Орлика, Миколи Арсенича (він героїчно загинув поблизу Жукова) та багатьох інших. В епоху відродження української незалежності, бережанські патріоти одними з перших в області підняли національний синьо-жовтий стяг на горі Лисоні.

Нині, попри усі труднощі періоду розбудови демократичної держави, Бережанський район перебуває на шляху цілеспрямованого поступу. Органи державної влади та місцевого самоврядування спільно з політичними партіями та громадськими організаціями постійно вишукують можливості підвищення ефективності роботи, пошуку інноваційних технологій, залучення інвестицій тощо. Отож, сьогодні на сторінках журналу “Рада” – презентація Бережанського району.

 
Друк

Географічні дані. Потенціал та можливості інвестицій.

 

Бережанський район розташований у північно-західній частині Тернопільської області, в межах Подільського плато межує з Підгаєцьким, Козівським та Зборівським районами Тернопільської області, Галицьким і Рогатинським районами Івано-Франківської області та Перемишлянським районом Львівської області.

Адміністративний центр – м. Бережани. Відстань до обласного центру – 52 км. Перша письмова згадка про місто датується 1375 роком. У 1530 році місту надано Магдебурзьке право. У місті працює державний історико-архітектурний заповідник.

Загальна площа земель району – 66,1 тис. га, з них сільськогосподарського призначення – 37,9 тис. га, в тому числі ріллі – 21,6 тис. га, сінокосів і пасовищ – 10,9 тис. га.

У структурі промислового виробництва домінують виготовлення неметалевих мінеральних виробів, будівельна та деревообробна галузь. Найбільшими товаровиробниками є ВАТ “Бережанський склозавод”, ВАТ “Керамік”, ВАТ “Підвисоцький завод будматеріалів”, Рогачинський завод скловиробів, ТОВ “Агрофуд”, ВКФ “Джерела”, ТОВ “Дукат-Євро”, СП ТОВ “Санза ТОП”, ВАТ Потуторський деревообробний завод”, ВАТ “Хлібозавод”, ТОВ “Христина” та ін.

Серед мінеральних ресурсів домінують родовища вапняку, глини, кварцового піску та будівельного каменю. Загалом, розвідано і обстежено 48 родовищ корисних копалин. Сировинна база є основою для виробництва у районі скла, вапна, цегли, кахелю, облицьовальних матеріалів.

Ліси (переважно твердолистяні) займають 33,7 % території. Їх площа сягає 16,5 тис. га. Промислові запаси деревини - 32,7 тис. м3.

На території Бережанського району на початок 2007 року діяло 546 субєктів малого підприємництва (юридичних осіб) та 1353 фізичних осіб – підприємців. Питома вага малого бізнесу у загальних обсягах виробництва товарів, робіт, послуг становить близько 30 %.

Домінуючими видами підприємницької діяльності є торгівля, громадське харчування та надання різноманітних послуг.

Природно-ресурсний потенціал забезпечує привабливі інвестиційні можливості. Це стосується, зокрема, експлуатації надр та відновлення сільськогосподарського виробництва – передусім тваринницької галузі.

У районі є унікальні можливості для розвитку туристичної і рекреаційної інфраструктури, що повязано з наявністю багатьох памяток природи, культури, історії та архітектури, особливим мікрокліматом лісових масивів та унікальних ландшафтів. Загалом, на території району розташовані 45 заповідних зон державного і місцевого значення. Гордістю Бережанщини є Голицький ботаніко-ентомологічний заказник загальнодержавного значення площею 60 га, де ростуть рідкісні, ендемічні та реліктові види рослин; Раївський парк-памятка садово-паркового мистецтва площею 20 га, закладений 1750 році, з палацом у стилі класицизму, двома ставками, водоспадом. В районі нараховується 64 памятки архітектури, із яких 13 – державного значення. Серед найвідоміших памяток – комплекс споруд Бережанського замку, міська ратуша, магістрат, будинок “Рідної школи”, Вірменська церква, церква Святої Трійці (1626 р.) та Святого Миколая (ХХVІІ ст.). У Бережанах діють краєзнавчий музей з картинною галереєю, музей книги, музей Богдана Лепкого, музей Переслідуваної церкви.

Завдяки прекрасним краєвидам та природним умовам район має унікальні можливості стати центром рекреаційного туризму, приватний сектор готовий розвивати сільський екотуризм.