Бережанська Районна Рада

e-mail: office@berezhany-rrada.gov.ua

Новини
Друк

РОЗ’ЯСНЕННЯ МІІНІСТЕРСТВА ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ «Гарантії працівників у разі ліквідації або реорганізації підприємства, установи, організації»

Питання, пов’язані з розірванням трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу, вирішуються відповідно до положень Кодексу законів про працю України (далі-Кодекс).

Пунктом 1 статті 40 Кодексу визначено, що трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників (далі-зміни в організації виробництва і праці).

Відповідно до статті 104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов’язків іншим юридичним особам - правонаступникам (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або в результаті ліквідації.

Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Статтею 59 Господарського кодексу України передбачено, що припинення діяльності суб’єкта господарювання здійснюється шляхом його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації - за рішенням власника (власників) чи уповноважених ним органів, за рішенням інших осіб - засновників суб’єкта господарювання чи їх правонаступників, а у випадках, передбачених законами, - за рішенням суду.

У разі злиття суб’єктів господарювання усі майнові права та обов’язки кожного з них переходять до суб’єкта господарювання, що утворений внаслідок злиття.

У разі приєднання одного або кількох суб’єктів господарювання до іншого суб’єкта господарювання до цього останнього переходять усі майнові права та обов’язки приєднаних суб’єктів господарювання.

У разі поділу суб’єкта господарювання усі його майнові права і обов’язки переходять за роздільним актом (балансом) у відповідних частках до кожного з нових суб’єктів господарювання, що утворені внаслідок цього поділу. У разі виділення одного або кількох нових суб’єктів господарювання до кожного з них переходять за роздільним актом (балансом) у відповідних частках майнові права і обов’язки реорганізованого суб’єкта.

У разі перетворення одного суб’єкта господарювання в інший до новоутвореного суб’єкта господарювання переходять усі майнові права і обов’язки попереднього суб’єкта господарювання.

Порядок припинення юридичної особи в процесі відновлення її платоспроможності або банкрутства встановлюється законом.

Згідно з частиною третьою статті 64 Господарського кодексу України підприємство самостійно визначає свою організаційну структуру, встановлює чисельність працівників і штатний розпис.

Отже, ліквідація - це така форма припинення юридичної особи, при якій припиняються всі її права та обов’язки. У разі ліквідації вся чисельність працівників скорочується та весь штат працівників ліквідується.

При реорганізації юридична особа також припиняється. Водночас, можливість для звільнення працівників у разі реорганізації підприємства, допускається тільки за умови скорочення штату або чисельності працівників. Право визначити чисельність і штат працівників належить тільки власникові або уповноваженому їм органу.

Відповідно до частини третьої статті 36 Кодексу у разі зміни власника підприємства, а також у разі його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення) дія трудового договору працівника продовжується. Припинення трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу можливе лише у разі скорочення чисельності або штату працівників (пункт 1 частини першої статті 40).

Скорочення чисельності або штату працівників може бути зумовлене, зокрема, вдосконаленням виробництва, суміщенням професій, зменшенням обсягу виробництва продукції, перепрофілюванням підприємства, установи, організації (далі – підприємство) тощо.

Скорочення чисельності та скорочення штату — це різні поняття. Так, скорочення чисельності передбачає звільнення працівників, натомість скорочення штату — зменшення кількості або ліквідацію певних посад, спеціальностей, професій тощо. При цьому одночасно можуть вводитися інші посади, спеціальності, професії тощо, в результаті чого кількість працівників може і не зменшуватися, а в окремих випадках навіть збільшуватися.

Отже, при змінах в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган повинен додержуватися такого порядку дій:

1) якщо на підприємстві створена первинна профспілкова організація, власник або уповноважений ним орган має дотримуватися вимог частини третьої статті 22 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності». У разі, якщо роботодавець планує звільнення працівників з причин економічного, технологічного, структурного чи аналогічного характеру або у зв’язку з ліквідацією, реорганізацією, зміною форми власності підприємства, установи, організації, він повинен завчасно, не пізніше як за три місяці до намічуваних звільнень надати первинним профспілковим організаціям інформацію щодо цих заходів, включаючи інформацію про причини наступних звільнень, кількість і категорії працівників, яких це може стосуватися, про терміни проведення звільнень, а також провести консультації з профспілками про заходи щодо запобігання звільненням чи зведенню їх кількості до мінімуму або пом’якшення несприятливих наслідків будь-яких звільнень. Профспілки мають право вносити пропозиції органам державної влади, органам місцевого самоврядування, роботодавцям, їх об’єднанням про перенесення термінів, тимчасове припинення або скасування заходів, пов’язаних з вивільненням працівників, які є обов’язковими для розгляду. У випадку коли на підприємстві немає профспілки, зазначені питання бажано погоджувати з виборним представником від трудового колективу; слід отримати згоду від виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) на розірвання трудового договору з підстав, передбачених пунктом 1 статті 40 Кодексу, щодо кожного працівника, крім випадків, коли така згода не вимагається. Подання власника або уповноваженого ним органу розглядається в порядку, передбаченому статтею 43 Кодексу;

2) Видати відповідний наказ про внесення змін в організацію виробництва і праці, в якому розкривається зміст цих змін, утворюються комісії з проведення ліквідації або реорганізації, яким доручається здійснити заходи, пов’язані з ліквідацією або реорганізацією підприємства;

3) Скласти і затвердити в установленому порядку новий штатний розпис;

4) Видати наказ, яким уповноважити відділ кадрів або інший відділ підприємства, на який покладено здійснення функції відділу кадрів (далі – відділ кадрів) провести необхідні заходи в зв’язку зі звільненням працівників (не пізніше ніж за два місяці до їх проведення), включаючи ознайомлення працівників з наказом під розпис та вручення письмового повідомлення про звільнення (Відділ кадрів повинен підготувати письмове повідомлення про можливе звільнення працівників та за два місяці до запланованого вивільнення персонально (під розпис) ознайомити кожного працівника з наказом про внесення змін в організацію виробництва і праці та вручити письмове повідомлення. Одночасно з попередженням пропонується працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організаціїПротягом двох місяців від дати попередження від працівників, істотні умови праці яких зміняться, доцільно отримати письмову заяву про згоду продовжувати роботу після зміни істотних умов праці або відмову від цього).

При цьому слід зазначити, що розірвання власником або уповноваженим ним органом трудового договору з працівником відповідно до пункту 1 статті 40 Кодексу, передбачає дотримання певних гарантій для працівника.

Так, за загальним правилом встановленим частиною першою статті 49-2 Кодексу про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці.

Власнику або уповноваженому ним органу слід пам’ятати, що працівники в будь-який час вправі змінити своє рішення: скасувати раніше дану згоду на продовження роботи, скасувати раніше заявлену відмову від продовження роботи.

Звільнення може відбуватися не раніше закінчення двомісячного строку з моменту попередження.

Водночас, якщо сам працівник виявить бажання звільнитись раніше, ніж закінчиться зазначений строк попередження про звільнення, власник повинен провести звільнення у строк, про який просить працівник. При цьому працівник може подати заяву з відповідним проханням власнику або уповноваженому ним органу скоротити строк попередження про звільнення та зазначити дату, з якої він бажає бути звільненим. У трудовій книжці робиться запис про звільнення за пунктом 1 статті 40 Кодексу.

Працівники, яких попереджено про наступне вивільнення, і посади яких відсутні у новому штатному розписі, продовжують працювати ще не менше двох місяців і отримують заробітну плату. Виплата заробітної плати у даному випадку здійснюється на підставі положень чинного трудового договору, дію якого не припинено, тобто трудовий договір продовжується. Статтею 94 Кодексу передбачено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Частиною другою статті 49-2 Кодексу передбачено, що при вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці має враховуватися переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством.

Власник або уповноважений ним орган при вивільнені працівників у випадках змін в організації виробництва і праці повинен дотримуватися вимог статті 42 Кодексу, якою встановлено, що при скороченні чисельності чи штату працівників у зв’язку із змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці.

При рівних умовах продуктивності праці і кваліфікації перевага в залишенні на роботі надається:

1) сімейним - при наявності двох і більше утриманців;

2) особам, в сім’ї яких немає інших працівників з самостійним заробітком;

3) працівникам з тривалим безперервним стажем роботи на даному підприємстві, в установі, організації;

4) працівникам, які навчаються у вищих і середніх спеціальних учбових закладах без відриву від виробництва;

5) учасникам бойових дій, інвалідам війни та особам, на яких поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту";

6) авторам винаходів, корисних моделей, промислових зразків і раціоналізаторських пропозицій;

7) працівникам, які дістали на цьому підприємстві, в установі, організації трудове каліцтво або професійне захворювання;

8) особам з числа депортованих з України, протягом п’яти років, з часу повернення на постійне місце проживання до України;

9) працівникам з числа колишніх військовослужбовців строкової служби та осіб, які проходили альтернативну (невійськову) службу, - протягом двох років з дня звільнення їх зі служби.

Перевага в залишенні на роботі може надаватися й іншим категоріям працівників, якщо це передбачено законодавством України.

У разі звільнення працівників за пунктом 1 статті 40 Кодексу діють обмеження щодо звільнення окремих категорій працівників, встановлені статтями 184, 186-1 Кодексу, а саме: вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років (до шести років – у випадках, передбачених частиною другою статті 179 Кодексу), одиноких матерів при наявності дитини віком до 14 років або дитини-інваліда); батьків, які виховують дітей без матері (в тому числі в разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі), а також опікунів (піклувальників), прийомних батьків.

При ліквідації підприємства правила пункту 1 статті 40 Кодексу можуть застосовуватись і в тих випадках, коли після припинення його діяльності одночасно утворюється нове підприємство. В цих випадках працівник не вправі вимагати поновлення його на роботі на заново утвореному підприємстві, якщо він не був переведений туди в установленому порядку.

При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації працівник, за своїм розсудом, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно. Водночас власник або уповноважений ним орган доводить до відома державної служби зайнятості про наступне вивільнення працівника із зазначенням його професії, спеціальності, кваліфікації та розміру оплати праці (частина третя статті 49-2 Кодексу).

Державна служба зайнятості пропонує працівникові роботу в тій же чи іншій місцевості за його професією, спеціальністю, кваліфікацією, а при її відсутності - здійснює підбір іншої роботи з урахуванням індивідуальних побажань і суспільних потреб. При необхідності працівника може бути направлено, за його згодою, на навчання новій професії (спеціальності) з наступним наданням йому роботи (частина четверта статті 49-2 Кодексу).

Доцільно звернути увагу на те, що у разі прийняття рішення стосовно звільнення працівників слід дотримуватись положень статей 47 та 116 Кодексу.

Так, відповідно до статті 47 Кодексу в день звільнення власник або уповноважений ним орган зобов’язаний видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 Кодексу.

У разі звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу він зобов’язаний також у день звільнення видати йому копію наказу про звільнення з роботи. В інших випадках звільнення копія наказу видається на вимогу працівника.

Згідно з частиною першою статті 116 Кодексу при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред’явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

При припиненні трудового договору з підстави, зазначеної пунктом 1 частини першої статті 40 Кодексу, працівникові виплачується вихідна допомога у розмірі не менше середнього місячного заробітку (стаття 44 Кодексу).

Також слід враховувати, що відповідно до статті 240-1 Кодексу у разі, коли працівника звільнено без законної підстави або з порушенням встановленого порядку, але поновлення його на попередній роботі неможливе внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації, орган, який розглядає трудовий спір, зобов’язує ліквідаційну комісію або власника (орган, уповноважений управляти майном ліквідованого підприємства, установи, організації, а у відповідних випадках - правонаступника), виплатити працівникові заробітну плату за весь час вимушеного прогулу. Одночасно орган, який розглядає трудовий спір, визнає працівника таким, якого було звільнено за пунктом 1 статті 40 Кодексу. На такого працівника поширюються пільги і компенсації, передбачені статтею 49-3 Кодексу для вивільнюваних працівників, а його зайнятість забезпечується відповідно до Закону України "Про зайнятість населення".

Огляд практики розгляду трудових спорів, пов’язаних зі звільненням за пунктом 1 статті 40 Кодексу, детально викладено у пункті 19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 1992 р. № 9 (далі – постанова Пленуму).

Так у цьому пункті зазначається, зокрема, що «розглядаючи трудові спори, пов’язані зі звільненням за пунктом 1 статті 40 КЗпП, суди зобов’язані з’ясувати, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема, ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази щодо змін в організації виробництва і праці, про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджувався він за 2 місяці про наступне вивільнення.

При реорганізації підприємства або при його перепрофілюванні звільнення за пунктом 1 статті 40 КЗпП може мати місце, якщо це супроводжується скороченням чисельності або штату працівників, змінами у їх складі за посадами, спеціальністю, кваліфікацією, професіями. Працівник, який був незаконно звільнений до реорганізації, поновлюється на роботі в тому підприємстві, де збереглося його попереднє місце роботи.

При ліквідації підприємства (установи, організації) правила пункту 1 статті 40 КЗпП можуть застосовуватись і в тих випадках, коли після припинення його діяльності одночасно утворюється нове підприємство. В цих випадках працівник не вправі вимагати поновлення його на роботі на заново утвореному підприємстві, якщо він не був переведений туди в установленому порядку.

Судам слід мати на увазі, що при проведенні звільнення власник або уповноважений ним орган вправі в межах однорідних професій і посад провести перестановку (перегрупування) працівників і перевести більш кваліфікованого працівника, посада якого скорочується, з його згоди на іншу посаду, звільнивши з неї з цих підстав менш кваліфікованого працівника. Якщо це право не використовувалось, суд не повинен обговорювати питання про доцільність такої перестановки (перегрупування).

В усіх випадках звільнення за пунктом 1 статті 40 КЗпП провадиться з наданням гарантій, пільг і компенсацій, передбачених главою III-А КЗпП. Чинне законодавство не передбачає виключення із строку попередження працівника про наступне звільнення (не менш ніж за 2 місяці) часу знаходження його у відпустці або тимчасової непрацездатності. При недодержанні строку попередження працівника про звільнення, якщо він не підлягає поновленню на роботі з інших підстав, суд змінює дату його звільнення, зарахувавши строк попередження, протягом якого він працював».

 
Друк

Он-лайн нарада в РДА

11 листопада районної ради В.Білик взяв участь в он-лайн нараді, на якій обговорювали низку важливих та актуальних питань.

Зокрема, про стан призову громадян на строкову військову службу в області, про стан реалізації проєктів за рахунок коштів Державного фонду регіонального розвитку, про стан будівництва амбулаторій загальної практики сімейної медицини, про стан реалізації проєктів за рахунок коштів субвенції на розвиток інфраструктури об’єднаних територіальних громад, про стан призначення пільг і житлових субсидій у готівковій формі, про стан використання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на проектні будівельно-ремонтні роботи, придбання житла та приміщень для розвитку сімейних та інших форм виховання, наближених до сімейних, та забезпечення житлом дітей-сиріт, осіб з їх числа.

В обговоренні вищезазначених питань брали участь голова районної ради Василь Білик, міський голова Володимир Музичка та голова Саранчуківської ОТГ Володимир Петровськй.

 
Друк

Розширена нарада в РДА

11 листопада голова районної ради В.Білик взяв участь у розширеній нараді з начальниками управлінь, відділів та секторів райдержадміністрації, яку провів перший заступник голови райдержадміністрації Віктор Зінчук.

Під час наради обговорювались питання про хід ремонтних робіт в новозбудованих амбулаторіях  у селах Куряни та Стриганці, про стан виплати заробітної плати працівникам  бюджетних установ району, про виконання мобілізаційного плану,  про  підготовку до творчого звіту аматорів народного мистецтва Бережанського району.

Також на нараді  було підведено  підсумки  роботи за минулий тиждень.  Проаналізувавши стан виконання завдань Віктор Євгенович дав ряд доручень на поточний тиждень.

 
Друк

Бережанщина готується до творчого звіту аматорів народного мистецтва

За участі першого заступника голови райдержадміністрації Віктора Зінчука, голови районної ради Василя Білика та його заступника Романа Висоцького, секретаря міської ради Петра Гончара, представників відділів культури та освіти райдержадміністрації та міської ради, відбулося засідання  оргкомітету з питань підготовки до творчого звіту аматорів народного мистецтва Бережанщини.

Присутні обговорили формат проведення звіту, якісний і кількісний склад колективів та їх відбір для участі в звіті, також обговорили ряд фінансових та організаційних питань.

Творчий звіт аматорів народного мистецтва Бережанщини відбудеться  в районному будинку культури , 6 грудня,  в День Збройних Сил України.

 
Друк

Розширена нарада в РДА

4 листопада голова районної ради В.Білик взяв участь у розширеній нараді з начальниками управлінь, відділів та секторів райдержадміністрації, яку провів перший заступник голови райдержадміністрації Віктор Зінчук.

Під час наради обговорювались питання про стан виплати заробітної плати працівникам  медичної галузі та дошкільних навчальних закладів, про стан функціонування системи опалення в Рекшинській ЗОШ І-ІІІст.,  про стан забезпечення інсуліном хворих району, про стан проведення вакцинації від дифтерії, про  підготовку до творчого звіту аматорів народного мистецтва Бережанського району.

Також на нараді було підведено  підсумки  роботи за минулий тиждень. Проаналізувавши стан виконання завдань Віктор Євгенович дав ряд доручень на поточний тиждень.

 
Друк

Більш як половина спиртової галузі перебуває в тіні – Володимир Зеленський

55% виробництва спирту в Україні сьогодні перебуває в тіні, а державні спиртові заводи понад 10 років контролюють кримінальні угруповання, заявив Президент Володимир Зеленський на нараді з питань розвитку спиртової галузі України під час робочої поїздки на Тернопільщину. В області наразі працюють лише чотири з одинадцяти заводів з виробництва спирту.

Президент навів приклад, що сьогодні через Інтернет можна вільно придбати так званий тетрапак горілки пшеничної місткістю 10 літрів за ціною 370 гривень.

«Тобто пляшка коштуватиме десь 15-18 гривень. А ми купуємо в магазині по 90-100 гривень. Працюють тіньові підприємства. Але як вони працюють, хто їх кришує?» – порушив питання Володимир Зеленський.

Заступник керівника Офісу Президента Юлія Ковалів зазначила, що з 2016 року фінансовий результат держпідприємства «Укрспирт» зменшився майже вп’ятеро. Так, за її словами, у 2016-му прибуток підприємства становив близько 97 млн грн, а сьогодні скоротився ледь не до нуля. Відповідно, критична ситуація й зі сплатою податків: якщо три роки тому монополіст «Укрспирт» сплатив до бюджету майже 30 млн грн податку на прибуток, то торік – взагалі нічого.

«Через нелегальний ринок спирту ми щороку недоотримуємо 8 мільярдів гривень до бюджетів – державного та місцевого. А це проблеми і з виплатами заробітних плат, і з будівництвом доріг, і з розвитком всієї інфраструктури», – наголосила Юлія Ковалів.

Міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Тимофій Милованов зазначив, що за 10 останніх років виробництво легального харчового спирту скоротилося вчетверо – через нелегальний ринок спирту. За умови збереження нинішньої ситуації у спиртовій галузі втрати акцизу можуть сягнути 8-10 млрд грн.

«Змінити ситуацію можна шляхом демонополізації, детінізації та приватизації спиртової галузі», – підкреслив Тимофій Милованов.

Президент наголосив, що він та уряд не миритимуться з існуванням тіньового ринку спирту та спільно працюють над його ліквідацією.

Володимир Зеленський уже подав до Верховної Ради законопроект «Про внесення змін до Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» щодо лібералізації діяльності у сфері виробництва спирту етилового».
Цей документ передбачає механізм видачі ліцензій та можливість з початку 2020 року виробляти спирт лише за ними.

«Ми ліквідуємо фундамент для існування цієї корупційної кримінальної системи. І якщо виробник попадеться на виготовленні «лівого» спирту, він буде позбавлений ліцензії та права на виробництво спирту не менше ніж на п’ять років. Я думаю, це дуже справедливо. По-іншому не може бути. Ми готові до цього. Уряд готується. Чесний конкурс, чесні ліцензії», – сказав Президент України.

Президентський законопроект передбачає чотири кроки: скасування державної монополії на виробництво спирту з 1 січня 2020 року, скасування обмежень на будівництво спиртових заводів та приватизацію наявних, ліцензування виробництва та оптової торгівлі спиртом, обмеження імпорту спирту до 1 січня 2022 року.

 
Друк

Володимир Зеленський представив нового голову Тернопільської ОДА Ігоря Сопеля

Президент України Володимир Зеленський призначив головою Тернопільської обласної державної адміністрації Ігоря Сопеля. Під час робочої поїздки до Тернопільської області Глава держави представив новопризначеного очільника ОДА колективу та вручив йому службове посвідчення. Ігор Сопель подякував Президентові України за високу довіру.

«Для мене це велика честь і водночас велика відповідальність. Я докладатиму всіх зусиль, щоб виправдати цей кредит довіри», – зазначив він. Ігор Сопель підкреслив, що вважає Тернопільщину краєм з великим промисловим, аграрним, науковим і туристичним потенціалом. «Потенціалом, який ми разом з вами повинні розкрити та розвинути», – наголосив новопризначений голова ОДА.

Очільник облдержадміністрації запевнив, що відкритий для «всіх порядних людей, які готові працювати чесно та прозоро», інвестувати в економіку, інфраструктуру та соціальну сферу області. Він закликав присутніх у залі до спільної праці на користь Тернопільської області.

Ігор Сопель народився 1974 року в м. Хоросткові Гусятинського району Тернопільської області. Закінчив Тернопільський державний технічний університет імені Івана Пулюя, інженер-механік. Займався підприємницькою діяльністю.

УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №792/2019 про призначення І.Сопеля головою Тернопільської обласної державної адміністрації

 
Друк

До відома громадян!!!

Недотримання громадянами правил пожежної безпеки на сільськогосподарських угіддях призводить до задимлення навколишнього природного середовища, в тому числі автомобільних доріг, що погіршує умови видимості та спричиняє дорожньо-транспортні пригоди.

Спалювання листя на подвір’ях, сільськогосподарських угіддях є надзвичайно шкідливим для здоров’я людей та екологічного стану. При згорянні однієї тонни рослинних залишків у повітря вивільняється біля 9 кг мікрочастинок диму. Разом з димом в повітря вивільняються пестициди та радіонукліди, накопичені рослинами протягом року. Нерідко разом з листям горить сміття, що спричиняє ще потужніше забруднення атмосферного повітря.

Спалювання рослинних залишків є прямим порушенням низки норм чинного законодавства, а саме: статті 50 Конституції України, статей 9,12 Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища”, статті 16 Закону України „Про охорону атмосферного повітря”, пунктів 3.6.14., 3.7.4. Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, пунктів 3.6., 6.4.2. Правила утримання зелених насаджень у містах та інших населених пунктах України, Закону України „Про благоустрій в населених пунктах”. Дії, що є порушенням зазначених норм законодавства тягнуть відповідальність відповідно до ст. 77-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

https://rudana.com.ua/news/susidy-spalyuyut-smittya-ta-lystya-kogo-vyklykaty-kudy-telefonuvaty

 
Друк

На автомобільній дорозі Бережани-Мечищів провели огляд стану ведення дорожніх робіт

Начальник відділу економічного розвитку районної державної адміністрації Володимир Урдейчук, голова районної ради Василь Білик та керівник підрядної організації, яка виконує роботи - ТОВ "БМ БУД" Нестор Колодка провели огляд стану ведення дорожніх робіт на автомобільній дорозі Бережани-Мечищів. Влаштування твердого капітального асфальтового покриття на даній дорозі є завершальним етапом реалізації плану будівельних робіт на території району.

Загалом за цей рік продовжено реалізацію обраного напрямку щодо ремонту найбільш проблемних ділянок доріг на території району.

 
Друк

Пенсійний фонд інформує

На виконання вимог Постанови Правління Національного банку України від 28.12.2018 № 162 “Про запровадження міжнародного номера банківського рахунку (IBAN) в Україні” в частині переходу банківської системи України на новий формат рахунків (IBAN) АТ”Ощадбанк” здійснив заміну діючих номерів рахунків, відкритих до 05.08.2019.

Кошти  платників до Пенсійного фонду з 01 листопада 2019 року просимо зараховувати на номери поточних рахунків, які відкриті в філії- Тернопільське обласне управління АТ”Ощадбанк”, які приведені до формату міжнародного банківського рахунку (IBAN):

Діючий № рахунку

Змінений № рахунку за стандартом IBAN

Код ЄДРПОУ

Код установи банку

256063010347- для акумуляції збору на обов’язкове  державне пенсійне страхування ( відшкодування по пільгових пенсіях)

UA593385450000000256063010347

14035769

338545

256003070347- для акумуляції страхових внесків від застрахованих осіб (1% -5%)

UA493385450000000256003070347

14035769

338545

256013060347- для акумуляції страхових внесків від підприємств, організацій і установ (4%,32% 42%)

UA833385450000000256013060347

14035769

338545

 
Друк

Он-лайн нарада в РДА

28 жовтня голова районної ради В.Білик взяв участь в он-лайн нараді, яку провів із керівниками райдержадміністрацій та головами районних рад перший заступник голови облдержадміністрації Іван Крисак.

Зокрема, про стан призову громадян на строкову військову службу в області; про стан реалізації проєктів за рахунок коштів Державного фонду регіонального розвитку; про стан будівництва амбулаторій загальної практики сімейної медицини; про стан реалізації проєктів за рахунок коштів субвенції на розвиток інфраструктури об’єднаних територіальних громад; про стан виконання розпорядження голови обласної державної адміністрації від  28 лютого 2019 року № 103-од „Про реалізацію на території області Національної стратегії управління відходами в Україні до 2030 року” в частині проведення комплексної інвентаризації місць накопичення придатних та заборонених до використання хімічних засобів захисту рослин.

 


Сторінка 1 з 128